Учні 5 – 8 класів тепер складатимуть перевідні іспити. Спеціальні збірники для підготовки до них батьки мають купити власним коштом. Проте у продажу їх наразі немає

Несподівані нововведення від Міністерства освіти і науки України наприкінці навчального року вже стають нормою. І від отих несподіванок нервують учителі, батьки та й самі школярі. Адже спеціальних збірників, за якими учні мають готуватися до іспитів, ще нема, а до закінчення навчального року залишається дуже мало часу. Коли вони з’являться у продажу – невідомо. Ба більше, батьки змушені будуть їх купувати власним коштом.

Підсумкові контрольні роботи учні 5 – 8 класів писатимуть із української мови, іноземної мови (англійська, французька або німецька), математики, історії України, а також із російської мови у російськомовних школах.

Це нововведення, як запевняють у МОН, має визначити рівень знань учнів на кінець навчального року і пов’язати теоретичні викладки вчених із практикою. І визначити рівень знань школярів мають за допомогою письмових тестів. Спеціальні збірники, затверджені МОН, були видрукувані наприкінці минулого тижня. До речі, цікаво знати, де міністерство знайшло на них гроші, бо обіцяних підручників учні 10 класів чекають від вересня, але так і не дочекалися. В ідеалі кожна школа мала б отримати пакет із завданнями у визначений час.

Але, як бачимо, сюрпризи від Дмитра Табачника далекі від ідеалу. Тож цього року витрати на придбання збірників ляжуть на плечі батьків та вчителів. Збірник із завданнями, запропонованими для контрольних, коштує 15 грн, збірник із відповідями – 10 грн. Якщо учень складатиме чотири іспити, то батьки зі свого гаманця мусять витрати 100 грн. А якщо в сім’ї двоє-троє дітей, які навчаються у 5 – 8 класах, то витрати, звісно, доведеться подвоїти чи потроїти. У міністерстві пообіцяли школам видати один або кілька примірників безплатно, але цього, на думку вчителів, недостатньо. До того ж обіцянки залишаються цяцянками.

Іспити з визначених предметів учителі повинні провести з 20 до 30 травня, а зараз вони, звісно, мають проводити підготовчі заняття. Оскільки у продаж спеціальні збірники ще не надходили, вчителі дістають їх де хто може. Минулого тижня їх можна було замовити на сайті видавництва “Ранок”, але відразу чотири збірники за 60 грн. Цього тижня половини збірників на сайті вже нема. Тож ті, хто не встиг, розгублені.

Чи будуть ці іспити і наступного року, наразі не відомо, адже досі Державний стандарт базової середньої освіти не затверджений і цілком можливо, що наступного року вони будуть неактуальні. Зараз і батьки, і вчителі, і школярі активно обговорюють це нововведення. Звісно, вони незадоволені постійними експериментами, які проводить МОН над дітьми. Не задоволені й оцінюванням знань дітей у формі тестів. Учителі кажуть, що школярі через це не вміють відповідати на питання і аргументувати свою думку.

До того ж такі міністерські сюрпризи наприкінці року не дають змогу учням належно підготуватися до іспитів. Та хіба МОН цікавить думка вчителів, батьків, учнів?

Станіслав Ніколаєнкo,
голова Громадської ради освітян і науковців України, міністр освіти і науки України у 2005 – 2007 рр.:

– Останнім часом постійно з’яв­ляються новації та конфлікти навколо іспитів. Дивлячись на стратегію розвитку освіти, яку пропонують, можна тільки шарахатися. Постійно запроваджувати якісь нововведення, на мою думку, не нормально. Потрібно, щоб була певна концепція, стратегія державного розвитку освіти в Україні, а на неї вже поступово вводити певні новації. Учителі повинні знати, що їх чекає і навіщо ці новації робляться. Якщо оцінити сам крок, який робить МОН, то бачу в ньому і плюси. Кожен іспит – це систематизація, діти вчаться мобілізувати ті знання, які вони засвоювали упродовж року, і наприкінці навчального року їх потрібно розкласти по поличках. Нічого поганого в цьому немає. Але те, що нововведення пропонують в останній момент, без попереджень – це головний мінус. І якщо збірники завдань і відповідей потрібно купувати батькам, то складається враження, що на їх продажу монопольно хтось намагається заробити гроші.

Володимир Огура,
в. о. начальника управління освіти Львівської міськради, начальник відділу освіти Галицької райадміністрації Львівської міськради:

– Насправді іспитів у школах не буде, це будуть звичайні підсумкові контрольні роботи за спеціальними збірниками. Кожна дитина вивчає в школі ту чи іншу дисципліну, яка передбачена програмою. У збірнику не може бути і немає жодної вправи чи завдання, яке виходить за межі вивченого матеріалу. Тому основне завдання дитини – це вчитися протягом навчального року. І тоді не буде проблем у тому, щоби правильно виконати завдання. На мою думку, немає потреби кожному учневі купувати посібник. Що ж до вчителів, то збірники входять до методичної літератури, якою їх мала б забезпечувати Львівська міськрада. Та наразі ми не розглядали фінансування збірників контрольних робіт, бо за умов сучасного фінансування нереально закупити абсолютно всі методичні рекомендації, якась частина випадає.

Ольга Войцех,
учитель української мови Львівської академічної гімназії при НУ “Львівська політехніка”:

– Дуже незадоволена ситуацією. Якщо вводити такі радикальні зміни, то варто це робити на початку навчального року. З української мови учні завжди писали підсумковий диктант. Тепер будуть писати тести. Відповідно, потрібно додатково займатися з дітьми, скерувати їх у правильному напрямку, навчити, як відповідати на тести. І ці тести спершу вчитель мусить перевірити, адже бувають випадки, що і у завданнях, і у відповідях трапляються помилки.

Степан Мельник,
учитель історії Львівської академічної гімназії при НУ “Львівська політехніка”:

– Те, що підсумкові іспити проводитимуть під час навчання наприкінці року, однозначно погано. Дітей важко підготувати за такий короткий період до чотирьох іспитів. Учні, замість того, щоб вивчати предмети, тепер будуть сидіти і зубрити ті збірники. Самі тести вже з’явилися, але широкому загалу вони будуть доступні тільки через тиждень-два. Зараз їх мають тільки вчителі, яким вдалося їх придбати. Із сумного досвіду знаємо, що в нас усе робиться із запізненням, то це тільки наробить шуму серед батьків, дітей, викличе невдоволення і не дасть бажаного результату. Історія – усний предмет, учень мав би вміти аргументувати своє бачення історичних подій, а не просто поставити навпроти них хрестик.

Ольга Максимова,
мама восьмикласника:

– Важко уявити, як можна допомогти дитині, яку нещодавно, як і батьків та вчителів, поставили перед фактом. Інформації щодо проведення цих іспитів та обсягу матеріалу дуже мало. А коли будуть самі збірники – також остаточно не відомо. Для мене це стрес, а що вже казати про дітей. Така нестабільність, постійна шарпанина ще більше підривають довіру до системи освіти, зменшують її авторитет. Дехто намагається виробити свою систему, зважаючи на здібності, нахили, плани учня. Тож із деяких предметів наймають репетиторів, а інші вчать не дуже поглиблено, щоб тільки здати. Мало хто як зі старшокласників, так і з батьків, розраховує на знання, отримані в школі.

До теми:

Учора у Львові відбулася акція “Вища освіта – біг із перешкодами”, яка мала на меті показати негативи останньої редакції Законопроекту “Про вищу освіту”, зокрема, та законотворчої політики Міністерства освіти і науки, молоді та спорту загалом. Організатори акції наголошували, що всі дії МОНМС спрямовані на знищення вищої освіти в Україні. Їхня політика призведе до того, що українська освіта стане таким собі бігом із перешкодами, де виші стануть осередками корупції, а не знань. Політика Мін­освіти спрямована не на підвищення рівня знань студентів, а на комерціалізацію освіти.