| AДМ | Дата: Четвер, 07.06.2012, 16:02 | Повідомлення # 1 |
 Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 363
Статус: Offline
| Медична війна у Львові
Начальник управління охорони здоров’я позбавив керівників медзакладів Львова права приймати на роботу випускників-контрактників.
Зокрема, з 19 квітня ц.р. жоден головний лікар львівського комунального закладу охорони здоров’я не може самостійно приймати на роботу випускника-контрактника медичного вишу. Їх працевлаштування можливе виключно лише після отримання відповідного наказу управління охорони здоров’я про скерування такого випускника на роботу. Одним розчерком пера міський чиновник продемонстрував своє відношення до Конституції України, Кодексу законів про працю, низки інших нормативно-правових актів. Все як у пісенці з відомого радянського мультфільму, де веселі бандити грабували слабших і мали в носі закон.
«Плеванто на законо»
Плюють на закон у цій країні сьогодні усі кому не ліньки. Але коли це робиться у «демократичному й свідомому» Львові, у найкращій у світі мерії – то вже на донецьких кивати зайве.
19 квітня ц.р., через кілька днів після Великодніх свят, начальник управління охорони здоров’я Львівської міської ради Володимир Зуб підписує наказ № р-137 «Про порядок працевлаштування у ЗОЗ м.Львова випускників вищих начальних закладів, які навчалися за контрактом». Посилаючись у преамбулі цього геніального бюрократичного документу на два накази Міністерства охорони здоров’я України, пан Зуб наказує головним лікарям закладів охорони здоров’я у разі працевлаштування на основне місце роботи чи на умовах сумісництва випускника вищого медичного навчального закладу, який навчався за контрактом, скеровувати до міського управління лист-клопотання. До цього листа необхідними додатками є «копія диплому випускника, копія сертифікату про присвоєння звання лікаря-спеціаліста, копія довідки ЛДМУ ім. Д.Галицького про те, що випускник навчався на умовах конкурсу». Пункт 1.2 наказу категорично гласить: «проводити працевлаштування виключно після отримання наказу УОЗ про скерування на роботу зазначеного випускника». Логіка цих слів говорить лише про одне: потрапити на роботу у будь-який комунальний медзаклад Львова випускник-контрактик може лише після відповідної позитивної резолюції головного медика Львова Володимира Зуба. Про вартість такої резолюції у наказі не говориться.
Але весь фокус цього наказу полягає в тому, що жоден нормативний документ МОЗ України не наділяє правом і не зобов’язує начальників міських чи обласних управлінь охорони здоров’я змінювати процедуру працевлаштування випускників вищих медичних навчальних закладів. У згаданому міністерському наказі № 240 від 20.06.2001р. «Про впровадження рішення апаратної наради від 05.06.2001 року щодо працевлаштування у державних закладах охорони здоров'я випускників вищих медичних навчальних закладів, які навчалися за контрактом» і слова немає про якесь погодження начальниками міськздороввідділів кандидатур претендентів на вакантні місця. Більше того, пунктом 3.1 міністерського наказу начальнику Головного управління медичних кадрів та державної служби МОЗ прямо наказується «погоджувати працевлаштування осіб, які навчались за власний рахунок, в регіонах і за спеціальностями, де є гостра потреба в лікарях».
А посилання на другий наказ МОЗ у преамбулі згаданого наказу № р-137 взагалі не витримує жодної критики. Наказ № 655 від 01.09.2009 р. «Про впровадження в життя рішень колегії МОЗ України від 31 липня 2009 р. «Про підсумки діяльності галузі охорони здоров’я України у 2009 році, завдання та перспективи їх розвитку» взагалі стосувався забезпечення координації робіт з подальшого виконання Програми діяльності Уряду «Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2008 р. № 1107-р.
У цьому документі говориться і про контроль за своєчасною виплатою заробітної плати працівникам закладів та установ охорони здоров’я; і про завершення інвентаризації закладів та установ системи охорони здоров’я України; і про підготовку проектів законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування», «Про медичні вироби» та «Про заклади охорони здоров’я»; і про забезпечення проведення моніторингу цін на лікарські засоби, в тому числі тих, що закуповуються за бюджетні кошти; і про перегляд Порядоку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення з метою його вдосконалення; і про продовження впровадження Національної формулярної системи; і про забезпечення постійного моніторингу за станом забезпечення хворих на цукровий діабет лікарськими засобами та виробами медичного призначення. І про багато інших важливих медичних тем. Але про кадри і працевлаштування – жодного слова! Тим більше про якесь погодження медиків-випускників.
Таким чином, згаданий наказ очільника міської медицини, є м’яко кажучи, незаконним документом, оскільки виходить за рамки існуючої нормативно-правової бази. А незаконні речі повинні бути оскаржені відповідними державними органами й скасовані. Тим більше, що в Указі Президента України № 77 від 23.01.1996р. «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» чітко сказано, що «випускники, які закінчили вищі навчальні заклади за власний рахунок, мають право обирати місце працевлаштування за особистим бажанням».
Мотиваційно-корупційна складова
Десь так на підсвідомому рівні розуміється причина появи сумнозвісного наказу № р-137. Ну було б таке у 37-му році – питань би не виникало. Тоді всі були рабами системи, яка своїми «Зубами» молола все і всіх. Але ж зараз не СРСР, а вільноринкові, правові й демократичні відносини.
Навіть у п. 26 наказу МОЗ № 367 від 25.12.1997р. «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» йдеться про те, що «керівники закладів охорони здоров'я України, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, можуть приймати на роботу випускників медичних (фармацевтичних) закладів освіти I- IV рівнів акредитації, що навчалися за державним замовленням, тільки з направленням на роботу або довідкою про надання можливості самостійного працевлаштування». Про випускників-контрактників і мови немає!
У згаданому наказі МОЗ також чітко говориться, в чиїй компетенції знаходиться питання працевлаштування медиків-випусників. Так, працевлаштування випускників-«бюджетників» державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти I - IV рівнів акредитації проводиться вищим закладом освіти відповідно до набутої ними спеціальності, укладеної угоди та планів направлення на роботу випускників Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, обласних, Київської та Севастопольської міських санепідстанцій.
Ця робота здійснюється керівництвом закладу освіти за участю студентських профспілок та органів студентського самоврядування. Створється спеціальна комісія, яка публічно й відкрито займається розподілом бюджетників на існуючі вакантні місця майбутньої праці. Все чітко й зрозуміло!
Як зрозуміло й те, що пан Зуб вирішив самочинно вдосконалити існуючу нормативно-правову базу з цього питання й запровадити у міськздороввідділі власні правила гри. Зрозуміло, що більшості нормальних людей вони «не по зубам», бо замість спрощення процедур начальник від медицини вводить нові бюрократичні ускладнення й погодження, що тягнуть за собою додаткову втрату часу й ресурсів. А часом й коштів, бо дана схема більше нагадує корупційне ноу-хау з вдосконалення мотиваційних чинників у випускників та їх батьків з метою позитивного вирішення проблеми працевлаштування.
Ціна питання – контроль за 275 млн. грн. фонду оплати праці
Сьогодні у Львові діють десятки міських комунальних закладів охорони здоров’я. Серед них 12 лікарень, 5 поліклінік, 4 стоматполіклініки, львівська станція швидкої медичної допомоги, пологові будинки. Це – чи не десятки тисяч працюючих, постійний кадровий маховик, десятки лікарських вакансій, ремонти, закупівля нової медтехніки й препаратів, вдячні пацієнти. Такий собі медичний клондайк! Бюджетом Львова на медицину у 2012 році передбачено витратити 453 млн. грн., з яких видатки на оплату праці складаюь 275 млн. 764,7 тис. грн. І зрозуміло, що такі серйозні кошти не можна довіряти першому-зустрічному. Тому кожен, хто допускається до святого святих – штатної посади у медичному закладі, повинен відповідно до наказу № р-137 начальника управління охорони здоров’я Львівської міської ради отримати відповідну резолюцію Володимира Зуба. Без неї роботи не бачити!
Дивує у пункті 1.1 цього наказу згадка про необхідність отримання копії довідки з якогось «ЛДМУ ім. Д.Галицького» про те, що випускник навчався на умовах конкурсу. А якщо випускник навчався у якомусь іншому медичному виші, то що, шансів потрапити на роботу у Львові він взагалі немає? Маразм та й годі! Як і те, що начальник міського управління охорони здоров’я не знає, що Львівському медичному університету імені Данила Галицького вже давно присвоєно статус Національного.
Підсумовуючи викладене, хотілось би наголосити на старій істині, що кожен повинен займатися своєю справою. Лікар повинен лікувати, юрист – писати закони, бухгалтер – рахувати гроші, поліцейський – ловити злочинців. Але немає гіршого, коли медик стає шулером. Тому в даній ситуації відповідні органи, в тому числі й прокуратури, які наглядають за дотриманням законності, повинні здійснити перевірку згаданого наказу № р-137. Щоб, принаймні у сфері нормотворчості, хтось не видавав себе розумнішим за Президента України.
Маркіян Войтович
|
| |
| |
| dogma911015 | Дата: Субота, 27.05.2017, 10:21 | Повідомлення # 2 |
 Майор
Група: Пользователи
Повідомлень: 97
Статус: Offline
| Ok)
|
| |
| |
